23 сентября. Днепропетровск. Стадион "Метеор". 3000 зрителей. +11°C.
Днепр (Днепропетровск) - Металлург (Запорожье) 3:1
Арбитр: С.Татулян (Киев).
Днепр: Медiн, Поклонський, Геращенко (к), Задорожний, Зубченко (Матюхин 118), О.Грицай, Зубков, А.Спiвак (Косилов 70), Ротань (Валяєв 82), Полтавец, Головко.
тренер: Николай Федоренко.
Металлург: Глущенко, Бугай, Чижевский, Ратий, Беньо, Акопян, Ковалец, Демченко, Пирву (Лавриненко 46), Матвеев (к) (Шпак 101), Лапко (Заяц 88).
тренер: Мирон Маркевич.
голы: Ковалец (19), Полтавец (21), Валяєв (94, 118).
попередження: Бугай, Лавриненко, Зубков.
Кубковi матчi завжди мають високовольтне напруження. У них, як правило, виявляються такi якостi, що iнколи дрiмають в потоцi буденних iгор чемпiонату. Кубковий принцип обов`язкової перемоги додає наснаги футболiстам. Днiпропетровцi на правах господарiв задали тон грi, звернувшись до суперника на "ви". Це визначило подальший хiд поєдинку. Запорiжцi дiяли на контратаках, в яких, як потiм з`ясувалося, брали участь обмеженi виконавськi сили. Поступово обидвi команди стверджували своє футбольне кредо. "Днiпро" будував атаки на оригiнальних комбiнацiях, до того ж, на широкому фронтi i в швидкому темпi. Атаки "Металурга" були iншими. Гостi намагалися передачами на фланги виводити швидких Акопяна та Лапка до чужих ворiт. Демченко, Матвєєв i Пирву маневрували поблизу штрафного майданчика, та їм було важко вести боротьбу з пильною обороною днiпрян. iнколи фронт атак знаходив крила (завдяки виходам на фланги Ковальця та Демченка). Але одразу ж звужувався й ставав схожим на живий клубок, у якому заплутувалися тактичнi нитки i задуми гравцiв.
Спiввiдношення наступальних операцiй до перерви було приблизно три до двох на користь "Днiпра". Однак на рахунку це не позначилося. Суперники спромоглися по одному разу вiдзначитися, провiвши приблизно однаковi фланговi атаки. Спочатку Демченко з флангу закинув "плямистого" на дальню штангу, Акопян виграв повiтряну дуель i перевiв м`яча до лiнiї штрафного майданчика, звiдки Ковалець несильно штовхнув м`яча головою i той полетiв у кут ворiт. Медiн намагався його дiстати, але зробив це вже за останньою лiнiєю. За кiлька хвилин уже Ротань, також з флангу, надiслав м`яч в карний майданчик. Головко прокинув його трохи вправно, а Полтавец влучним ударом завершив цю комбiнацiю.
Пiсля результативних випадiв темп упав. "Днiпро" мав перевагу лише тодi, коли вдавалося (хоча це було нечасто) контролювати м`яч за допомогою численних передач. Частiше оборонцi iгнорували середину поля й вiдправляли м`яча дальнiми ударами вперед. Не хочу стверджувати, що навмання, але так здебiльшого виходило. "Зачепитися" за м`яч господарi так i не змогли. Тому реальних загроз не було, i другий тайм вийшов сумбурним - з жорсткою i напруженою боротьбою. Тим паче, що й вилазки "Металурга" мали нерегулярний i малоорганiзований характер.
Днiпропетровцi вельми непогано працювали з м`ячем, помиляючись у передачах. Добре, що в гостей зi швидкiстю не все гаразд, iнакше подiбнi промахи були б покаранi.
Невiдомо, що казав пiдопiчним Микола Федоренко перед додатковим часом, але на третiй тайм вони вийшли по-спортивному злi. Футболiсти прагнули отримати м`яча, дивилися лише на чужi ворота, й не оглядалися на свої, вмiло маневрували i, головне, майже в кожному iгровому епiзодi були швидшими за суперникiв. На лiвому фланзi атаки днiпряни не знайшли слабких мiсць в оборонi "Металурга". Зона була щiльно зачинена, i спроби Косилова пройти її виявилися марними. Слабке мiсце знайшлося злiва, там у гостей Акопян i Бугай частенько захоплювалися контратаками i не завжди встигали вчасно вiдходити назад. Туди й спрямував удар Валяєв. Спочатку партнери не помiчали його, а коли й помiчали, то не завжди робили точнi передачi, але перша загроза днiпропетровцiв у додатковий час виникла саме в цiй зонi. i призвела до результату. Зубченко надiслав м`яч на кут площi ворiт, а Валяєв ударом головою вiдправив м`яча в цiль.
Останнi хвилини "Днiпро" провiв з подвоєною енергiєю. Запорiжцiв приголомшили днiпровська енергiя й швидкiсть. Висловлюючись алегорично, "Металург" у завершальнiй стадiї грав без роздiлових знакiв. У його дiях не було нi ком, нi крапок, нi окличних чи запитальних знакiв. А "Днiпро" спромiгся забити ще один м`яч, провiвши зразково-показову контратаку. Полтавец i Косилов, на високiй швидкостi, передаючи м`яч один одному, подолали середину поля, останнiй перевiв "плямистого" на протилежний фланг атаки, звiдки Валяєв завдав удару по порожнiх воротах.
Володимир Хохлов, тренер "Металурга": - Вважаю, що гра вийшла цiкавою i по-справжньому кубковою, у якiй талан все ж таки був на боцi господарiв поля. Нам треба глибоко проаналiзувати цей поєдинок, а потiм зробити висновки.
Микола Федоренко: - Кубковi поєдинки завжди вiдрiзнялись од поточних iгор чемпiонату. Адже в наступне коло проходить лише переможець. Суперник нам дiстався дуже важкий. Як вiдомо, поєдинки iз запорiжцями набули характеру "мiжнародних матчiв". На настановi хлопцi були попередженi, що матч може скластися не з двох, а з чотирьох таймiв. Так воно й вийшло. Може, тому, що суперники довго розкачувалися, граючи спочатку вiд оборони, i втратили двi чудовi можливостi вiдкрити рахунок. Якщо б забили, гра пiшла б за iншим сценарiєм. Однак результат є, вiн позитивний для "Днiпра".
газета "Український футбол"