21 октября. Стадион "Металлист". 8000 зрителей. +8°С.
Металлист (Харьков) - Металлург (Запорожье) 1:1
Арбитр: Е.Абросимов (Одесса).
Металлист: Горяїнов, Iваненко, Пец, Костюков, Подуст, Тофан, Запояска, Харченко, Рудняк (к) (Попов 82), Гольдин, Школьников.
тренер: Леонид Ткаченко.
Металлург: Гребенюк, Конюшенко, Чижевский, Бугай, Беньо, Акопян (Лапко 77), Матвеев (к) (Шаповалов 71), Демченко, Лавриненко (Черевань 46), Ковалец, Богатырь.
тренер: Мирон Маркевич.
голы: Иваненко (13
пн), Черевань (65).
Графiки виступiв команд нинiшнього сезону схожi на дiаграми, накресленi "з точнiстю до навпаки". Якщо крива "надбань" пiдопiчних Леонiда Ткаченка з перших турiв мала тенденцiю збiльшуватися, досягши до восьмого туру апогею, що становить 12 очок, то пiдопiчнi Мирона Маркевича, "забуксувавши" на стартi, почали набирати очки лише з п`ятого туру. Проте вже до десятого iгрового дня в команднiй скарбничцi запорiжцiв було на очко бiльше, нiж у харкiв`ян.
Цьому iснують чiткi пояснення. Наставник "Металурга", отримавши в мiжсезоння солiдне поповнення у виглядi квартету колишнiх кiровоградцiв Глущенка, Шаповалова, Зайця та Лавриненка, гiрника Матвєєва i львiв`янина Лапка та Ковальця, на стартi розв`язував проблему "вживання" новачкiв у звичну систему командного органiзму. Та саме з появою на полi Ковальця та поверненням у стрiй його колеги за амплуа Богатиря почав поповнюватися очковий багаж колективу.
Харкiв`яни мали свої труднощi. Вони намагалися пiд час напруженого (не за графiком, а за складом учасникiв) турнiру бодай зберегти нечисленний "загiн бiйцiв". Право на експерименти Леонiдовi Ткаченку, як це не парадоксально звучить, надавала лише куца лава запасних. От i в цьому поєдинковi "Металiст" зостався без травмованих крайнiх напiвоборонцiв Кучера та Шопiна, що змусило тренерiв перевести на вакантнi позицiї наступального напiвоборонця Харченка та форварда Гольдина. Наступальний потенцiал команди в зв`язку з цим мусили забезпечувати 20-рiчний гравець молодiжної збiрної Запояска й дебютант основного складу 20-рiчний Подуст.
Обидвi команди мали 20-денну iгрову паузу й розпорядилися нею майже однаково. "Основа" запорiжцiв заробляла очки для другого i навiть третього складiв у турнiрi другої лiги. Харкiв`яни провели один такий матч, а ще - три контрольнi поєдинки з аматорами та власним дублем.
Така тривала мiжiгрова пауза позначилася не тiльки на футболiстах, а й на глядачах, чиї лави (i не тiльки в Харковi) рiдiють з кожним туром. Але матч, на радiсть нечисленної аудиторiї, виявився цiкавим, а часом просто захоплюючим. Паузи в ньому виникали лише в тi хвилини, коли на майданчику з`являлися медики. Пiд час серйозних чоловiчих єдиноборств гравцi досить часто (надто до перерви) застосовували недозволенi, хоча й суто iгровi прийоми. У цi миттєвостi арбiтр матчу (без притаманного його землякам гумору) регулярно (часто без особливої потреби) дiставав iз кишенi жовтi картки. Така жорстка позицiя арбiтра й боязнь футболiстiв "нарватися" на другий "гiрчичник" призвели до того, що гра в другiй половинi матчу була бiльш стриманою.
Дебют виявився приблизно рiвним i дещо обережним. Гостi засвiдчили, що будуть дiяти вiд оборони, розраховуючи в контратаках на висунутого вперед Демченка. Саме вiн на 4-й хвилинi заробив штрафний, який виконав капiтан гостей Матвєєв. Але Горяїнов, як i завше, зiграв надiйно.
Перша по-справжньому небезпечна ситуацiя бiля ворiт запорiжцiв виникла на 11-й хвилинi. Отримавши м`яч от Рудняка, в штрафний майданчик "Металурга" прямо по центру вривався Подуст. Могутнiй Лавриненко буквально "затоптав" юного харкiв`янина, який поступався йому не тiльки в досвiдi, а й за зростом та вагою. Свисток арбiтра промовчав. Гостi вiдповiли гострою контратакою. Акопян з правого флангу зробив флангову передачу за спину Пецовi, а Матвєєв потужно пробив по воротах. М`яч затрiпотiв у сiтцi... з бiчної сторони. I майже вiдразу харкiв`яни вiдповiли контрвипадом, який принiс їм удачу. Школьников з правого флангу прострiлив у центр карного майданчика, де проти Запояски не по-джентльменськи зiграв його колега з молодiжної збiрної України Акопян. Iваненко чiтко виконав пенальтi.
У першiй 45-хвилинцi були ще принаймнi два епiзоди, котрi могли вплинути на результат. На 36-й хвилинi в боротьбi з капiтаном харкiв`ян на лiнiї штрафного майданчика Лавриненко зiграв рукою. Потужний удар Тофана iз зручної позицiї прийшовся в голову одного з восьми оборонцiв, що стояли в "стiнцi" гостей. То був Беньо. А на 43-й хвилинi пiсля передачi Акопяна все той же Лавриненко головою скинув м`яч пiд удар Матвєєву, проте напiвоборонця гостей випередив Рудняк i в падiннi вибив м`яча з-пiд нiг готового до удару бомбардира.
У другому таймi Мирон Маркевич випустив на поле вихованця харкiвського футболу Череваня. Саме його удар пiдбив пiдсумок матчу. Демченко з Ковальцем на пiдступах до штрафного майданчика розiграли коротеньку "стiнку". М`яч пiсля удару форварда поцiлив у поперечину, а найпершим на добивання встиг Черевань. Завершальнi хвилини гострого поєдинку пройшли в масованих атаках господарiв, але схилити чашу терезiв на свiй бiк "Металiстовi" не вдалося.
газета "Український футбол"