"Для кого ми граємо ?" - вiдповiдь на запитання Валерiя Лобановського пiд час його останньої зустрiчi з журналiстами вболiвальники дали увечерi 26 травня. Вiсiмдесят тисяч пар долонь оплесками вшанували пам`ять Метра. У "Шахтарi" Васильович завершував кар`єру футболiста, в лавах "Динамо" - тренерську. Йому так й не судилося побачити перший матч цих опонентiв у розиграшах Кубка України.
Двадцять шостого травня на посадi головного тренера чемпiона дебютував уже двадцять шостий наставник в iсторiї "бiло-синiх" Олексiй Михайличенко. Цей збiг, як з`ясувалося згодом, став по-справжньому мiстичним для нового керманича киян. На початку другої половини його пiдопiчнi вели з рахунком 2:1. У всiх попереднiх кубкових фiналах двох м`ячiв виявлялося достатньо сторонi, що їх забила, для завоювання почесного трофею. Але нинiшнiй був особливий i надто несхожий на минулi.
Здається, ще нiколи на кону так високо не стояв престиж одного з учасникiв вирiшального матчу. Це й не дивно. "Динамо" з п`яти фiналiв не програло жодного, три кубки з трьох можливих виграли гiрники. А головний пiдтекст суперництва полягав у прагненнi обох команд завершити внутрiшнiй сезон перемогою в обох нацiональних турнiрах i небажаннi поступитися бодай одним iз них. Передматчевi виступи Рината Ахметова й iгоря Суркiса пiдтверджували рiшучiсть протидiючих таборiв. Пiсля того, як президент "Шахтаря" припустив можливiсть позбавлення його команди здобутої перемоги над "Динамо" "через вiдсутнiсть пiдкатiв", перший вiце-президент киян назвав "гiрникiв" "вагончиком, який тероризує чемпiона своїми реплiками i прес-конференцiями". З огляду на агресивнiсть цих висловлювань, з`явилися найгiршi побоювання щодо коректностi поєдинку. Втiм, вони не пiдтвердились.
Пiдтвердилась давно вiдома iстина про незламний кубковий характер "гiрникiв", якi результативними ударами Попова, Ателькiна й Воробея принесли таку довгоочiкувану радiсть мiльйонам своїх прихильникiв. Керуючись принципом: "Прийшов, побачив, перемiг", iталiйський наставник гостей Невiо Скала найперший свiй вiзит до Києва завершив здобуттям трофею. Як наслiдок, вдруге поспiль Нiка вирушила на Донбас, де третього червня вiдбудеться повторний раунд бою мiж флагманами вiтчизняного футболу. Причому, якщо перебудова, започаткована апеннiнцем у "Шахтарi", окреслилась конкретним пiдсумком, то психологiчна криза в розташуваннi столичного колективу, про яку iгор Суркiс заявив ще перед фiналом, мабуть, лише поглибилась.
Зi стартовим свистком Мельничука, господарi кинулися доводити перевагу своєї середньої лiнiї. Белькевич асистував, сам же й завершував. Сили небезмежнi. Їх Валентиновi й не вистачило. Фанати "Динамо" живуть поверненням Реброва. Але чи буде кому пiдносити для нинiшнього лондонця "снаряди"i Втiм, це питання майбутнього. Комбiнацiйнi ж мережива динамiвської пiвоборони перервав, мов ножицями, своїм "проникливим" пасом сенегалець Ассан Ндiайє. Єдиний з донецьких африканцiв, який не вирушив на Мундiаль, одним дотиком до м`яча "вiдрiзав" усю динамiвську команду, i пiсля удару Попова, котрий опинився на вiстрi атаки, Шовковський змушений був виймати "смугастого" з сiтки. Уперше. Чи не про цю унiверсалiзацiю постiйно говорив Лобановський.
Не скажу, що замiна Ковалевського негативно позначилась на "Шахтаревi". Радше, це саме той випадок, коли кажуть: "Не було б щастя, так нещастя допомогло". Войцех помiтно хвилювався, обираючи напiвпозицiю в ситуацiях, де необхiдно йти до кiнця. Фактично, сам голкiпер i повернув себе в лазарет. Намагаючись перехопити флангову передачу динамiвця, поляк наштовхнувся на стiйку i з забинтованою головою залишив поле. Назвати вихiд Шуткова ризикованим з боку Скали було би перебiльшенням. Задовго до фiналу iталiєць заявив про цiлковиту впевненiсть у воротарських здiбностях Дмитра. i останнiй не дав у них засумнiватися. Гарматної сили удар у виконаннi Пеєва з лiнiї карного майданчика Шутков парирував iз блискавичною реакцiєю, одразу впiймавши свою гру. Хоча й був безсилий на 31-й хвилинi.
Чи мав мiсце офсайд у момент передачi Гiоане на Белькевичаi Асистент Мельничука одесит Вiталiй Звягинцев iнертнiстю свого прапорця дав зрозумiти, що нi. Й реферi iз Симферополя вказав на центр. Здалося, назрiває черговий суддiвський скандал у разi, якщо цей момент перешкодить виграшевi "Шахтаря". Начальник донецької команди Євген Канана упродовж хвилини не вiдходив од Звягинцева, "бомбардуючи" лайнсмена реплiками, про змiст яких можемо лише здогадуватися. Фактор суддiвської солiдарностi в даному випадку зник, як вода в пiску. Обуренню Канани, арбiтровi першого в iсторiї незалежної України кубкового фiналу мiж "Чорноморцем" i "Металiстом", не було меж. Утiм, повтор засвiдчив: Белькевич отримував м`яча на однiй лiнiї iз захисниками. Тобто, якщо й слiд говорити про помилку, то не суддiвську. iншими словами, одного iз багатьох грубих провалiв припустилася донецька оборона, яка за вiдсутностi Окоронкво надiйнiшою не стала. 1:1 - i психологiчна перевага за "Динамо".
Пiсля удару Шацьких вона переросла в матерiальну, але у Скали залишався рятiвний квиток пiд назвою Сергiй Ателькiн. Автор трьох голiв у попереднiх фiналах "Шахтаря" виходив на поле, знаючи, що необхiдно зробити, кому треба про себе нагадати, в чиїх воротах "розписатись". i зробив, i довiв, i розписався. Не в безпорадностi, лаври якої вiддав динамiвському захисту, а, швидше, в доцiльностi використання свого бомбардирського хисту не тiльки на клубному рiвнi.
Як i 15 липня 2001 року, Мельничук зафiксував результативну нiчию - 2:2, давши "зелене свiтло" додатковим тридцяти хвилинам. Мелащенко "украв" нагоду вiдзначитися в Белькевича, який уже зовсiм не переймався вiдбором, не скористалися своїми шансами Федоров та iдахор, але чого вартий струс поперечини м`ячем пiсля ударiв Флорi та Воробея. Останнiй же усе-таки забив. Показово. Не покладаючись на суддю, Андрiй уникнув зiткнення з Федоровим i потужним "пострiлом" повз Шовковського поставив переможну крапку. З`ясувати, хто з них винний у пропущеному м`ячi, динамiвцi нiбито встигли. Але знайти вiдповiдь на запитання "Що робитиi" в тi 20 хвилин, котрi залишались до фiнального свистка, їм виявилося не до снаги.