25 марта. Харьков. Стадион "Металлист". 26000 зрителей. +12°С.
Металлист (Харьков) - Металлург (Запорожье) 2:1
Арбитр: И.Ярменчук (Киев).
Металлист: Горяїнов (к), Мацигура, Пец, Костюков, Березовчук, В.Кравченко, Клабуков (Кандауров 27), Є.Назаров (Шопiн 88), Рудняк, Пушкуца (Харченко 88), А.Головко.
тренер: Михаил Фоменко.
Металлург: Глущенко, Мельник, Бугай, Лапко, Беньо (к), Валуца, Модебадзе, Демченко, Савинов, Иващенко, Ратий (Решитка 35, Годин 57).
тренер: Олег Таран.
голы: Пушкуца (27
пн), Демченко (43
пн), Головко (48).
предупреждения: Костюков (6), Лапко (22), Валуца (36), Демченко (77).
У стосунках мiж "Металiстом" i запорiзьким "Металургом" є щось вiд радянсько-американської "холодної вiйни". Суперники начебто й поважають один одного, але десь у душi - вiдверто недолюблюють. Та й у турнiрнiй таблицi так трапляється, що команди майже завжди поруч - то разом борються за виживання у вищiй лiзi, то так само синхронно розмiрковують про єврокубки.
Пiсля безвiльної поразки "Металiста" в Олександрiї резонно було очiкувати, що, вперше нинiшнього року, харкiв`яни предстануть перед своїми глядачами зовсiм iншим колективом. Вболiвальники, в свою чергу, також прийшли на стадiон iз упевненiстю, що саме в цьому матчi пiдопiчнi Михайла Фоменка виправлять рiзницю м`ячiв. До того ж, до початку матчу у Харковi помiтно похолоднiшало (особисто нас, журналiстiв, вельми здивували тi "12 градусiв", занесенi у протокол), й грати в таких умовах було досить комфортно.
I справдi, з першим же свистком арбiтра господарi кинулися в атаку. Однак стартового штурму як такого у них не вийшло. Пару разiв запорiжцi без зайвого нервування розрядили ситуацiю, пiсля чого уже самi потроху почали переходити до наступальних дiй. Треба сказати, виходило це в них непогано, щоправда, лише на пiдступах до штрафного майданчика суперникiв. Ударiв же по воротах не було.
Харкiв`яни теж не завантажували роботою Глущенка: за першi пiвтайму тiльки Пушкуца "пострiлом" зi штрафного перевiрив реакцiю запорiзького голкiпера. Був, щоправда, ще один момент, який викликав сумнiви у глядачiв на трибунах, але - не в арбiтра зустрiчi. У ситуацiї, коли Головко технiчно закинув м`яч за спини оборонцям i Пушкуца уже вибiгав сам на сам iз воротарем "Металурга", Iгор Ярменчук повнiстю довiрився своєму колезi на бровцi, який пiдняв прапорець, сигналiзуючи офсайд у десятого номера "Металiста".
Не виникло сумнiвiв у Ярменчука й на 27-й хвилинi. Пушкуца, який пiсля тривалої перерви приєднався до тренувань основної групи своєї команди тiльки за пару днiв до матчу, в черговий раз взяв гру на себе, увiрвався у штрафний майданчик, де був атакований одразу ж двома оборонцями. Один з них - молдованин Валуца, - роблячи пiдкат, зачепив ногу Вiталiя, i той опинився на газонi. Пенальтi. Вирок взявся виконати сам Пушкуца. Глущенко, здалося, стрибав пiд удар, однак дотягнутися до м`яча, який летiв у праву вiд нього "шiстку", був не в змозi. "Металiст" повiв - 1:0.
I буквально тут же сталася подiя, якої чекали всi, хто прийшов на стадiон. Клабукова, який не вписувався в загальний малюнок гри, замiнив Кандауров. Сергiй, який майже рiк не грав у футбол по-справжньому, та й, до того ж, недавно хворiв бронхитом, був зустрiнутий бурхливими овацiями й з перших же хвилин свого перебування на полi спробував створити щось неординарне. I незадовго до перерви екс-бенфiковець змусив трибуни в єдиному поривi ахнути. Прицiльний удар пiвоборонця, майже без обробки, метрiв з 35-ти, був настiльки сильним, що лише з другої спроби Глущенко зумiв приборкати м`яч.
До речi, на той момент рахунок мiг уже бути нiчийним. На 29-й хвилинi, пiсля навiсу злiва Iващенка, Демченко, ледве вiдхилившись назад, бив по воротах головою. Але безсилого у цiй ситуацiї Горяїнова пiдстрахувала поперечина. А на 40-й хвилинi Решитка, який вийшов на замiну, також головою пробивав, завершуючи прострiл (i знову злiва!) Мельника. Ось тут голкiперовi харкiв`ян уже довелося продемонструвати свою майстернiсть: не без складнощiв м`яч був переведений на кутовий.
I все ж, до кiнця першого тайму паритету на табло було досягнуто. Хвилинна активнiсть Модебадзе призвела до того, що Горяїнов, який вибiг на перехват м`яча, падаючи, зачепив грузинського форварда й завалив його на землю. Ярменчук вдруге за матч показав на одинадцятиметрову позначку. Решта для Демченка, який пiдiйшов до м`яча, було справою технiки - 1:1.
Але ледве почався другий тайм, як харкiв`яни знову вийшли вперед. Головко й Рудняк спiльними зусиллями заробили кутовий. Пушкуца навiсив, а той же Головко буквально "роздавив" своєю мiццю оборонцiв бiля ближньої стiйки й вколотив м`яч у ворота - 2:1. За п`ять хвилин спрацювала стара зв`язка Кандауров - Пушкуца, i Валуцi з великими труднощами вдалося розрядити обстановку, вибивши м`яч на кутовий. А на 65-й хвилинi Головко знову вивiв Пушкуцу вiч-на-вiч з голкiпером, але Глущенко встиг до м`яча трохи ранiше.
У подальшому гра заспокоїлася, хоча господарi час вiд часу продовжували нагнiтати ситуацiю бiля ворiт "Металурга". Гостi ж, якi пiсля перерви помiтно здали, до фiнального свистка фактично Горяїнова не турбували, а тому навряд чи заслуговували на кращий результат, нiж мiнiмальна поразка.
Олег Таран: - По сьогоднiшньому матчу менi коментувати особливо нема чого. Для того, щоб про щось казати, треба ще раз, як мiнiмум, передивитися гру в записi. Про що зараз говорити? Чи був пенальтi в нашi ворота? Не знаю. Узагальнювати нiчого не збираюсь. Вам тiльки дай привiд! Ми граємо для глядачiв й хочемо, щоб у майбутньому нам не заважали.
Михайло Фоменко: - Єдина вiдмiннiсть цього матчу вiд поєдинку в Олександрiї - це результат. Гра майже така ж. Її якiстю я не задоволений. Ми маємо добiр футболiстiв, якi, за рiдким винятком, знижують до себе вимоги, виходять на гру незiбраними, не викладаються. На поле треба виходити й "вмирати" за результат. Тiльки так. Однак нашi футболiсти нiяк не можуть цього зрозумiти. Тому такi iгри i маємо - то виграємо, то програємо. I нiякими замiнами, скiльки їх не роби, ситуацiю не виправити. Так буде продовжуватися доти, доки самi гравцi не змiнять свого ставлення до справи.
газета "Український футбол"