26 апреля. Харьков. Стадион "Металлист". 13000 зрителей. +17°С.
Металлист (Харьков) - Металлург (Запорожье) 1:1
Арбитр: Е.Геренда (Калуш).
Металлист: Горяинов (к), Майдана (Слюсар 7), Обрадович, Папа Гуйе, Семочко, Валяев, Бордиян, Эдмар (Зезе 60), Асеведо, Олейник, Девич.
тренер: Мирон Маркевич.
Металлург: Постранский, Василевич (Семененко 90+1), Невмывака, Тейку, Полевой, Опанасенко (Рудыка 53), Вернидуб (Нестеров 68), Степаненко, Годин (к), Калонас, Силюк.
тренер: Олег Лутков.
голы: Обрадович (64), Годин (85).
предупреждения: Василевич (11), Тейку (29), Рудыка (65).
Запорiзький Металург — суперник для Металiста старий, принциповий i традицiйно важкий. У чемпiонатах України на вищому рiвнi команди зустрiчалися 23 рази, у 10-ти зустрiчах перемагали харкiв`яни, сiм разiв гору брали запорiжцi й ще шiсть матчiв завершилися внiчию. Спiввiдношення — м`ячiв 25—24 на користь Металiста. В матчi першого кола в Запорiжжi перемогли господарi —1:0. До речi, цей успiх запорiжцiв — єдиний в матчах з Металiстом, керованим Мироном Маркевичем.
Навеснi пiдопiчнi Олега Луткова демонструють чудовий футбол. Щоправда, коли грають переважно вдома. I Шахтар перемогли, i Динамо нерви потрiпали. У минулому турi за рiвної гри поступилися Днiпру. Харкiв`яни в також досить складному поєдинку видряпали три очки в Полтавi. I щоб сперечатися з Шахтарем, харкiв`янам необхiдно брати по максимуму в кожному матчi.
Однак, що робити, коли гра не клеїться. Скiльки вже нарiкань було чути з вуст Маркевича, що, мовляв, його хлопцi перегорiли, пiдхопили зiркову хворобу тощо. Дiставалося й Дiвичу з Коельо, й Олiйнику iз Зезе. Однак, все очевидно — причина лежить в мотивацiї, i вся вона витратилася на єврокубки. У чемпiонатi ми навеснi бачимо не той Металiст. На жаль.
Гра закiнчується з фiнальним свистком арбiтра й нi на мить ранiше — саме цю прописну футбольну iстину нагадала харкiв`янам дружина Олега Луткова. Вимучивши гол у результатi одного з численних кутових (Обрадович вдруге за мiсяць забиває так само), господарi в думках, мабуть, вже записали собi три очки в актив. А на 85-й хвилинi Годiн зумiв втекти вiд Валяєва i, вийшовши на побачення з воротарем, послав м`яч низом у дальнiй кут — 1:1.
Олег Лутков: — Я думаю, сьогоднiшня гра сподобалася глядачам. Було багато гострих моментiв, напруга зберiгалася до останнiх хвилин матчу. У нас були складнощi з складом — ряд основних гравцiв вимушений пропускати цю гру через травми та дисквалiфiкацiї. Я вдячний своїм футболiстам за гру. Я вважаю, що сьогоднiшня нiчия — закономiрна.
— Чому Вернидуба замiнив Нестеров, гравець, який мало кому вiдомий?
— Так, Нестеров молодий. У нас пiвкоманди таких. А у Вернидуба стара травма, i, щоб не доводити справу до операцiйного столу, я його замiнив.
Мирон Маркевич: — Щоб реалiзувати таку перевагу, яка в нас була в цьому матчi, потрiбно вмiти забивати. Якщо немає реалiзацiї в нас, то в суперника завжди є шанс, який вiн може використати. Так сьогоднi й трапилося. Нашим слабким мiсцем був правий фланг оборони.
— До речi, про реалiзацiю. Вже загострилася боротьба за третє мiсце. Що ви плануєте робити далi?
— На жаль, дехто з наших футболiстiв став вважати себе великим. Я прагну опустити їх на землю. Але нiчого, далi працюватимемо.
— Що з Коельо? Вiн сьогоднi навiть не потрапив до заявки.
— В нього травма.
газета "Український футбол"