3 мая. Запорожье. Стадион "Славутич-Арена". 5500 зрителей. +12°С.
Металлург (Запорожье) - Ворскла (Полтава) 1:0
Арбитр: С.Даньковский (Киев).
Металлург: Жук, Невмывака, Тейку (Рудыка 90), Василевич (Кривцов 77), Полевой, Вернидуб, Степаненко, Аржанов, Годин (к), Калонас, Алозие (Силюк 46).
тренер: Олег Лутков.
Ворскла: Долганский (к), Даллку, Медведев, Красноперов, Кулаков, Ярмаш, Чеснаков, Деспотовски (Цурри 79), Маркоски, Главина (Есин 70), Янузи (Чичиков 74).
тренер: Николай Павлов.
гол: Аржанов (66).
предупреждения: Годин (19), Деспотовски (26), Степаненко (49).
Ще перед матчем у Запорiжжi пройшов невеликий дощ, що змусило футболiстiв першi хвилин двадцять просто пристосовуватись до слизького газону та налагоджувати комбiнацiйну гру. Адже, окрiм двох-трьох передач в центрi поля, жоден з колективiв нiчим похвалитись не мiг. Якщо в господарiв було хоча б кiлька небезпечних дальнiх ударiв, то якiсть дiї гостей зi знаком плюс взагалi згадати важко. В`язка безкомпромiсна гра вже з самого свого початку налаштувала вболiвальникiв на те, що долю зустрiчi, скорiш за все, вирiшить один-єдиний м`яч.
Друга половина поєдинку розпочалась в тому ж темпi, що й перша. Замiсть нiгерiйця Алозi, котрий отримав невеличке ушкодження до перерви, на поле вийшов Сергiй Силюк. I саме ця замiна трохи пожвавила гру. Металург почав намацувати свою флангову гру, де Годiн i Калонас створювали небезпеку. Особливо не щастило литовцю, який змарнував кiлька непоганих нагод вiдкрити рахунок. Один з таких рейдiв запорiжцiв завершився результативно. Олексiй Годiн подав корнер, але удар Невмиваки впритул парирував голкiпер. На щастя для металургiв, першим на добиваннi був Аржанов, який i вколотив шкiряного в сiтку ворiт — 1:0! Могли господарi й подвоїти перевагу, проте на 72-й хвилинi матчу арбiтр не наважився поставити пенальтi за чистий фол проти Калонаса. Та навiть одного результативного удару вистачило запорiжцям, щоб вийти таки на п`яте мiсце в турнiрнiй таблицi.
Олег Лутков: — Вiтаю всiх з перемогою, дуже важливою перемогою з турнiрної точки зору! Ви прекрасно розумiєте, якi очки стояли на кону! Вони були потрiбнi й нам, i Полтавi. Зараз коментувати нiчого, всi хлопцi виклалися, як ми й просили, на сто вiдсоткiв. Всi ми розумiємо значення кожної гри, значення кожного пункту. Тому, окрiм, як висловити вдячнiсть своїм футболiстам, я бiльше нiчого сказати не можу. Те ж саме скажу й вам: я вдячний вам i вболiвальникам за надану пiдтримку. Дякую всiм!
Микола Павлов: — Я думаю, за грою мої футболiсти не заслуговували на поразку через один пропущений м`яч зi стандартного положення. Ви не вперше це робите, це плюс вашої команди. Але те, що пробачав сьогоднi шанований мною суддя, цю боротьбу... Через три днi нам знову грати. У нас розбитi голови, ноги.
— У вас попереду матч за вихiд у фiнал Кубка України. Вигравайте його, — i ви в Європi!
— Проти нас вболiватимуть Запорiжжя, донецький Металург, Днiпро, щоб ми лише не пройшли... i вони вболiватимуть не просто так, як уболiвальники, а вболiватимуть так, як сьогоднi. З Днiпром бачили видалення Ярмаша? Всi говорять, що не було! Але це було Днiпро. Днiпро — це моя команда, i я тому не сперечався. Запорiжжя — не моя команда, тому я висловив своє маленьке фе!
газета "Український футбол"