10 мая. Запорожье. Стадион "Славутич-Арена". 6000 зрителей. +19°С.
Металлург (Запорожье) - Карпаты (Львов) 0:0
Арбитр: О.Зубарев (Славянск).
Металлург: Жук (Постранский 16), Невмывака, Тейку, Василевич, Полевой, Вернидуб, Степаненко, Аржанов, Годин (к), Калонас, Силюк (Рудыка 85).
тренер: Олег Лутков.
Карпаты: Романенко, Ощипко, Тубич, Пшеничных (к) (Ткачук 77), Кожанов (Кузнецов 57), Петривский, Тарасенко, Голодюк, Кополовец, Худобяк, Зенев (Гурули 68).
тренер: Олег Кононов.
предупреждения: Невмывака (45+4), Ощипко (79), Гурули (90+1).
Зустрiч, яка була дуже важливою для господарiв поля з точки зору боротьби за зону єврокубкiв, пройшла в досить цiкавiй та напруженiй боротьбi. Початок матчу вiдзначився обопiльними атаками, але насправдi гострих епiзодiв, м`яко кажучи, бракувало. Найрезонанснiшим моментом у цьому вiдрiзку стала вимушена замiна голкiпера Металурга — Володимир Жук, вибиваючи м`яч, потягнув м`яз i змушений був поступитися мiсцем у воротах Вiталiю Постранському.
Обидвi команди придiлили значну увагу оборонi власних ворiт, а от атакувальна частина командних дiй, особливо її швидкiсна складова, залишала бажати кращого. Найгострiший момент виник аж перед перервою, коли Калонас, пiсля паса з глибини, вийшов вiч-на-вiч пiд гострим кутом до ворiт, але занадто зблизився з воротарем, i Всеволод Романенко впiймав несильно послану сферу. Мiг вже в доданий арбiтром час вийти на побачення з голкiпером Сергiй Силюк, але Тубiч пiдстрахував свого кiпера, головою скинувши м`яч Романенку.
Набагато гострiшою виявилась друга половина гри. З iнтервалом у кiлька хвилин вiдкривати рахунок повиннi були господарi. Спочатку майже мертвий м`яч потягнув Романенко пiсля пострiлу головою Аржанова, а за кiлька миттєвостей Невмивака пiсля розиграшу кутового влучив у захисника. Металург великими силами пiшов уперед i ледь не отримав гол у свої ворота. Кузнецов увiрвався до штрафного майданчика, але в останнiй момент шкiряного з-пiд його нiг вибив Степаненко. Проте це був лише поодинокий спалах у грi Карпат, якi бiльше думали про захист, нiж про атаку. А оборонятись було вiд чого! Запорiжцi пiд скандування трибун усiєю командою пiшли виривати перемогу. Найреальнiшi нагоди були в Олексiя Годiна, два удари якого парирував красень в командi Кононова Всеволод Романенко. У пiдсумку, запорiжцi хоч i виглядали цiкавiше, нiж тижнем ранiше в двобої з Ворсклою, але, на вiдмiну вiд того матчу, цього разу забити дуже потрiбний i переможний м`яч так i не змогли.
Олег Кононов: — Гра була в`язка, причому з обох сторiн. Наша серiя без перемог накладає певний психологiчний вiдбиток. У нас були деякi напiвмоменти, однак зiграти в них так, як цього вимагає ситуацiя, мої футболiсти не змогли. Слiд вiддати належне господарям, їм потрiбнi були три очки. Але, повiрте менi, цi бали були необхiднi i Карпатам. Футбол гарний лише тодi, коли забиваються голи, коли збираються повнi стадiони. Ми втомилися вiд того, що не даються перемоги, тому ця нiчия не дуже тiшить нашу команду.
Олег Лутков: — Тут оцiнювати в цiлому нiчого. Для того, щоб вигравати, треба забивати голи. Ну, будемо ми грати по нулях, в оборонi бiльш-менш надiйно граємо, але якщо немає нападаючих! Ми сподiваємося на Сiлюка, поки цi надiї явно не виправдовуються. Iнших у мене немає. Можу випустити 17-рiчного Каськова, Рудику. Напевно, наступного разу так i зроблю. Користi вiд Каськова стiльки ж, скiльки й вiд Сiлюка. Так ставитись до своїх обов`язкiв просто не можна. Може, в нього якiсь особистi образи, якiсь переговори зiрвалися у мiжсезоння? Ти залишився в цiй командi — працюй! Якщо людина не хоче, я не знаю, як це зробити. На жаль, iнших форвардiв у мене немає. Алозi травмований, хоча теж саме — другий Сiлюк...
газета "Український футбол"