23 мая. Запорожье. Стадион "Славутич-Арена". 4700 зрителей. +32°С.
Металлург (Запорожье) - Металлург (Донецк) 2:1
Арбитр: И.Покидько (Полтава).
Металлург Зп: Безотосный, Невмывака (к), Тигорев, Кривцов (Опанасенко 83), Полевой, Аржанов, Рудыка (Тейку 57), Вернидуб, Степаненко, Калонас (Нестеров 90+4), Каськов.
тренер: Олег Лутков.
Металлург Дц: Воробьев, Шина, Даниловский (Ткаченко 31), Зотов (к), Билозор, Марио Сержио, Фернандес (Кингсли 79), Макридис, Димитров, Корытько (Фабиньо 64), Танаса.
тренер: Николай Костов.
голы: Каськов (6 Рудыка), Калонас (65 Каськов), Фабиньо (67 Марио Сержио).
предупреждения: Билозор (30), Кривцов (55), Полевой (57), Ткаченко (68).
Як пам`ятає читач, на початку цього чемпiонату донецький Металург деякий час очолював турнiрну таблицю прем`єр-лiги. Коли проминула третина змагань, лiдируючу позицiю впевнено окупувало київське Динамо, котре не по-лишило її аж до завершення турнiру. Металурги тодi змiстилися на другий рядок. Пiд кiнець першого кола їх звiдти скинув харкiвський Металiст, якого, своєю чергою, позбавив права грати в Лiзi чемпiонiв донецький Шахтар. Отож, коли друга частина першостi набирала силу, дружина Нiколи Костова здавалося, забронювала собi четверту сходинку, що дає право стартувати в iншiй Лiзi — Європи. На той момент конкурента, здатного позбавити синьо-бiлих цього щастя, видно не було... Причому, фактично впродовж усього чемпiонату Металург показував дуже зрiлу й хорошу гру, запрошення на роботу в Україну маловiдомого (навiть на Батькiвщинi) болгарина цiлком виправдало себе — вiн виявився справжньою знахiдкою, iнакше кажучи, тренером, а не iмiтатором цього благородного ремесла.
I ось перед останнiм туром донеччани скотилися на п`ятий рядок у табелi, практично втративши шанси на континентальний турнiр.
Синьо-бiлий Металург зобов`язаний був перемогти в Запорiжжi, багатьма виносилася iдея про запрограмованiсть результату матчу — не в усiх букмекерських конторах приймали ставки на гру. Реальнiсть, на щастя, виявилася iншою: вже на шостiй хвилинi молодий форвард господарiв Каськов (якого наразi так хвалять, що робиться страшно за його подальшу кар`єру) залишив у дурнях аж двох зубрiв донбасiвцiв — Зотова й Даниловського (колись, нагадаю, членiв нацiональної команди) — i стало зрозумiло, що просто так запорiзькi гостей не вiдпустять.
Упiймавши кураж, чорно-червоно-жовтi вирiшили закрiпити перевагу, й цим допомогти сусiдам iз Днiпропетровська - от i кажiть про надзвичайно принципове iндустрiальне дербi: майже до завершення першого тайму вони й не думали притискатися до ворiт вiчного дублера Безотосного. Гостi в цей промiжок часу виглядали розгубленими: така нахабнiсть пiдопiчних Луткова була для них неприємним сюрпризом.
Початок другої частини гри закрiпив упевненiсть у можливому святi на днiпропетровськiй вулицi: Каськов тероризував неквапливих донецьких захисникiв, прагнучи сотворити дубль, Аржанов майстерно перегравав на своєму фланзi Бiлозора. В результатi — другий гол, i так само другий за престижнiстю євротурнiр помахав ручкою клубовi С.Тарути. Фабiньо, котрий щойно вийшов на замiну, формально похитнув цей жорстокий вердикт невблаганної долi, а в ендшпiлi зустрiчi удар Марiо Сержiо прийняла на себе поперечина, проте, зваживши на хiд гри, навiть нiчия була би несправедливим завершенням поєдинку.
Металурги повиннi звинувачувати лише себе — вони втратили шанс, який важче було проґавити, нiж зберегти. А найприкрiше те, що на пiсляматчевiй прес-конференцiї Нiкола Костов засмученим чомусь не виглядав. Можливо, й не потрiбна була йому та Євролiга?
Нiкола Костов: - Гра була хорошою i нервовою для нашої команди. Ви знаєте, що ми боремося за право брати участь у Євролiзi. Так трапилося, що гол в нашi ворота вивiв футболiстiв iз рiвноваги. Ми другий тайм добре комбiнували, контролювали гру, i якось так сталось: одна атака — i отримуємо гол. Потрiбно над нашим захистом працювати, це видно. Вiдсутнi деякi гравцi, а тi, що їх замiнюють, не грають так сконцентровано в певних моментах, i команда втрачає результат при хорошiй грi.
— Замiна Даниловського пов`язана з помилкою, яку вiн зробив?
— Я не знаю, ви, напевно, родич Даниловського? Щоразу ви мене питаєте про нього! (Смiх у залi) Серйозно, я не знаю, чому так? Ви дивитеся тiльки за ним... Бажаю успiху вашiй командi.
Олег Лутков: — Зiграли так, як i повиннi були грати. На жаль, в якихось iграх не вистачило досвiду, може, сили. Так, були проблеми, так, оборонялися, але, знову ж таки, гостро дiяли на контратаках, а проти такої технiчної команди, як донецький Металург, першим номером грати дуже складно. Хоча хорошi голи забили. Порадував Каськов, якщо так продовжуватиме, значить, виросте вiдмiнним нападаючим. Так, загалом, i вся команда порадувала! Ви ж розумiєте, навколо цiєї гри багато розмов ходило й чуток. Ми довели, що ми в цi iгри не граємо. Граємо так, як повиннi — на перемогу. Може, щось не виходити, але звинуватити нас в якихось там темних справах нiхто не має права.
— Ви вiддали перевагу недосвiдченому Безотосному. Чому?
— Ну, Безотосному 26 рокiв, який же вiн недосвiдчений? Не хочу нiчого сказати поганого, але деякi в 26 рокiв i закiнчують грати. Вiн достатньо досвiдчений воротар. Весь час грає за дубль. У Постранського пошкодження. Вiн не готовий. Якщо ви звернули увагу, ще в Києвi вiн не мiг вибити м`яч вiд ворiт через проблеми з пахом. Повиннi грати стовiдсотково готовi люди. Безотосний був готовий i здоровий, тому вийшов. Вiдiграв достатньо впевнено.
газета "Український футбол"